Місто Великого Яблука зустріло мене… ні, не з яблуками і сіллю, а з хорошою погодою! Реально погода була краща ніж в Каліфорнії коли я вилітав. Це мабуть Нью-Йорк приготував мені такий подарунок на День Народження… А я собі на День Народження якраз подарував вікенд в цій перлині урбанізованої культури.
Часу в мене було не багато, менше ніж 2 дні, тому перш за все треба було стратегічно правильно вибрати місце дислокації :) Поселився я в самому серці Манхеттену, недалеко і до Централ Парку, і до Times Square і до інших цікавих місць. Цей район називається Midtown Manhattan.
Мене Манхеттен почав дивувати з самого початку. Коли зайшов в ліфт готелю, аж розгубився що натискати:



Отже, Times Square, Бродвей, Нью-Йоркська публічна бібліотека (та, в якій всі ховалися в фільмі “Післязавтра”), Катедра Святого Патріка і все що траплялося по дорозі до Централ Парку. Ну і сам Централ Парк! Він є майже в кожному голлівудському кіно. Там герой з героїнею або плавають на човні по озерцю, або вчаться кататися на ковзанах на фоні хмарочосів, або з дітьми запускають моторні човни – все це завжди в Централ Парку. Я певен, ви бачили це в фільмах не раз.
А парк, як виявилося досить великий, поки ми його обійшли, то вже почало сутеніти.
Ввечері, звісно, Times Square і Бродвей залиті вогнями. Ось я зі своєю чарівною екскурсоводкою серед вогнів… я – в захопленні, вона – тут вже не вперше :)
В неділю зранку пішли на 3-годинну екскурсію на катері навколо Манхеттена. Екскурсія досить класна, багато чого видно: downtown Нью-Йорку і Джерсі-Сіті, мости, Статую Свободи і багато іншого. І ще й екскурсовод майже всі 3 години щось розказував.
Ось Джерсі-Сіті, знаходиться на другій стороні річки від Нью-Йорку:
А ось найбільший в світі пожежний човен:
А це те місце де колись були вежі-близнюки World Trade Center:
А от і найвідоміша споруда Нью-Йорку, Статуя Свободи:
Залишалося останнє – Empire State Building. На даний момент найвища будівля Нью-Йорку. Я б собі не пробачив, якби не піднявся на неї. Оглядова площадка знаходиться на 86-му поверсі. Ця вежа здіймається над всіма будівлями Манхеттена – вид звідти просто неймовірний! Та що я буду розказувати, дивіться самі:
От і все, більше часу у мене не залишалося, треба було швидко бігти на літак. Перед цим потрібно було ще заїхати в Бруклін, бо звідти мене везли на машині в аеропорт і там, як виявилося, на мене ще чекав сюрприз :) Часу було мало, але теоретично я мав встигати. І тут почалося найвеселіше!
Пішли ми в готель забрати речі і взяти таксі в Бруклін. Консьєрж замовив нам таксі, я йому подякував кількома доларами чайових і ми пішли чекати на вулиці на машину. Чекаємо-чекаємо, а вона не їде. Часу було не так багато і ми спробували зловити таксі самотужки. Жоден з близько 5-ти таксистів, яких ми зупинили, не захотів їхати так далеко. Ми знову йдемо до консьєржа, щоб вияснити де наше таксі. Консьєрж після того як почув, що ми спішимо, викликав нам ще одне таксі – поїдемо тим яке перше прибуде. Ну ми чекаємо, а його далі немає. Нарешті підходить консьєрж з ще одним чоловіком і каже, що він нас відвезе. Нарешті! Ми йдемо до машини, підходимо – а це довгий чорний лімузин… Ну що робити, часу немає – поїхали! Так що ще наостанок прокатався по Нью-Йорку на лімузині :) По приїзді, водій взяв з мене таку ж суму як і звичайне таксі. Так що або тих пару доларів консьєржу, або кілька “ласкавих” слів від моєї схвильованої супутниці перетворили звичайне таксі на лімузин :)
В Брукліні, як я вже згадував, на мене чекав сюрприз – торт Спартак на честь мого Дня Народження! Заради такого не шкода було і ризикувати пропустити свій літак :) Нажаль, часу спробувати торт на місці вже не було, тому спакували його в сумку і помчали в аеропорт. Приїхали туди за 50 хвилин до відльоту мого літака. Не було навіть часу нормально попрощатися – я вискочив з машини і побіг! Добіг до стійки – реєстрація багажу вже закрита. А у мене в сумці різні спреї, одеколони, зубні пасти… це все не рахуючи великого торта :) З цим всім, звісно, в салон літака не можна. Ну я швиденько повикидав в смітник все не надто цінне, ті рідини які залишилися повитягав, щоб було видно що я везу, і лише молився, щоб не забрали торт, який я, звісно, залишив в сумці :) Все пройшло як по маслу, ні про що не питалися, я все запакував і побіг далі. Як завжди, коли запізнюєшся, то твій гейт обов’язково повинен бути в самому кінці терміналу… І от, нарешті, я добіг – посадку якраз розпочали. Ура! Встиг! Тепер можна розслабитися і спокійно обливатися потом на своєму сидінні :) Так я і зробив, і незважаючи на те, що рейс у мене був не нічний, майже відразу відкинувся і заснув.
Ось така поїздочка вийшла… не без екстриму :)

Цікаво сюжет розвивася:
ВідповістиВидалити"А я собі ... подарував вікенд ..."
"..., поки ми його обійшли,..."
я вже бумав, що Ви до себе так звертаетесь :)
А потім було пояснено:
"Ось я зі своєю чарівною екскурсоводкою серед вогнів..."
:)
Питання по тому пожежному катері:
ВідповістиВидалитиа чому він все кругом поливає на фото?
чи це він коли немає, що робити розважає туристів?
Розважає туристів, думаю...
ВідповістиВидалити