Вже майже рік в Штатах і досі машину не купив? Стандартне питання, яке я чую від кожного. А коли ще чують, що я таки вмію водити, але все одно ще не маю машини, то взагалі шоковані…
Ну так що я зроблю… Звісно, якби мені треба було на роботу добиратися 10 кілометрів через снігові завали, я б уже давно машину купив. Але мені ж 15 хвилин пішки, ще й під сонечком. А якщо на вихідних треба в якийсь шоппінг-центр, то можу легко туди добратися на поїзді. Одним словом, зрозуміло, що для мене авто – це не річ першої необхідності. Ще й робота у мене така, що чим більше випадає можливостей пройтися, тим краще.
Але… З машинами, як і багато з чим іншим, апетит приходить під час їди. Почалося все з того, що коли були ми в Лас Вегасі з товаришами, то захотілося поїхати подивитися на каньйон. Взяли на прокат білу Toyota Corolla, і оскільки я єдиний був з водійськими правами, то мені довелося їх везти. Ось так я вдруге сів за кермо в Штатах:
Перший мій досвід водіння був коли я сів на машину співробітника і проїхав милю від роботи додому :) Нажаль фото того історичного моменту у мене немає, бо це було вже майже вночі. Та й я вже і не пам’ятаю що то було за авто.
Тут водити легше ніж в Україні. Дороги кращі, розмітка є, знаки зрозуміліші і, головне, їх видно! Відповідно і їздити тому можна швидко. В Каліфорнії обмеження швидкості на фрівеї – 65 миль на годину. Можна додати ще до 10 миль, на які можна перевищувати без наслідків.
Ну а нещодавно, коли мене Вася провідував, ми взяли на прокат машину, щоб йому нудно не було. В прокаті ми так довго думали чи брати машину чи ні, що працівник прокату, щоб не втратити клієнтів, зробив для нас акцію під назвою “вибирайте будь яку машину за ціною економної” :) Так я познайомився з Toyota Camry:
Реально відчутно, як факт того, що в тебе є машина впливає. На вихідні, наприклад, нестримно захотілося кудись поїхати і ми зібралися і поїхали на океан. На поїзді на океан не поїдеш, тому без машини я б, мабуть, провів той день вдома.
Правда Camry не дотягнула до кінця терміну прокату – пробилося колесо. І за правилами прокату треба було машину привезти і поміняти на іншу. Знову ж таки за тією ж акцією “вибирайте будь яку…” ми взяли Chevrolet Impala. Потужна машина, за її кермом я їхав з Пало Альто до Лос Анджелеса – 350+ миль, більше 6 годин (поки що мій особистий рекорд :) ). Правда бензин їсть як дурна, все таки 3.5 л мотор. Але їде теж добре.
В принципі я б міг і далі брати авто на прокат коли мені потрібно, але насправді це досить дорого. Зокрема, через те, що мені ще нема 25 років, я маю платити на $15-$20 більше за день. Так ще кілька разів взяти авто на прокат і за ті ж гроші можна було б уже купити якусь 10+ річну машину.
Тому я зараз серйозно задумався про покупку авто. Купувати нове авто думаю мені не вигідно, бо мене ще поки носить по світу і дороге власне авто мені ні до чого. Тому обираю між купівлею не дуже дорогого користованого автомобіля і лізингом нового авто на не дуже довгий період. Поки зрозуміло одне – машина потрібна! Ну і через особливості природних умов Каліфорнії, думаю потрібно брати кабріолет :)
А може все таки:
;)
