Хіт парад витрат :)

Сьогодні отримав звіт про витрати зі своєї кредитки за минулих півроку. Чесно кажучи, було навіть дуже приємно згадати на що я тратив гроші протягом шести місяців :) Всі ці доллари були поміняні на хороший настрій по дуже вигідному курсу :)
А ось для більшої наочності хіт-парад моїх витрат по категоріях:

1. Товари
2. Авіаквитки
3. Інші подорожі
4. Прокат і обслуговування авто
5. Ресторани
6. Готелі
7. Послуги
8. Лікування

А ось як суми витрат виглядають в порівнянні:


Як бачите, подорожі покращують здоров'я ;)

Karting

Ходив сьогодні кататися на картах (машинках таких малих з мотором від трактора :) ). Перший раз! Точніше, не ходив, а їздив, звісно. Це місце десь 30 хвилин їзди від мене. Класно було їхати на машині туди, потім кататися на картах на швидкості і з дріфтами, і потім знову сідати за кермо машини і їхати додому :) Ще й на такій класній машині цього разу їздив – Mazda-3 2010 року. Коротше треба було не забутися і не почати всіх обганяти на трасі і в’їжджати в повороти зі скрипом :) А так часом хотілося після картів газку додати :)

Вертаюся до теми картингу. Це реально кльово! Я катався 9 хвилин, ніби мало звучить, але насправді встигаєш трохи поїздити, я зробив 11 кругів. Ну але звісно хотілося ще. Ще десь хвилин 10 було б якраз. А то реально перших 3 круги намагався розібратися як правильно повертати і газувати. Потім вже трохи звик до керування і до траси і вже газував так, що картом аж трясло. Ну і входити в повороти дріфтуючи дуже круто.


На карті дуже цікаве керування, до нього треба звикнути, і навички реального водіння, чесно кажучи, швидше заважають ніж допомагають. Найбільша особливість – це малий радіус повороту. Крім того, назад, звісно, карт їздити не вміє, тому треба бути обережним, щоб не в’їхати в якусь зі стінок траси, бо тоді треба чекати, поки хтось підійде і тебе від тої стінки відтягне, самому вирулити – нереально. Якщо щось треба об’їхати, то маневр треба починати завчасно. В мене таке було кілька разів, що я був ще далеко від стінки, але вже не мав можливості вирулити, щоб її не зачепити. Через таку слабу маневреність, на карті в повороти треба входити саме на швидкості, бо тоді ти можеш вивернути кермо, загальмувати і просто по інерції дріфтуючи повернути значно сильніше.
З газом теж було цікаво. Мене на першому колі всі обганяли, бо я чогось боявся відразу вдавити газ до кінця – знову ж таки навички реального водіння не допомогли. Потім я кількох людей наздогнав, коли вже звик до того, що треба давити на газ по сильніше.
Одним словом, картинг з водінням на дорозі крім педаль газу і гальм не має нічого спільного. І то, на карті ці педалі треба різними ногами тиснути, так що навіть це по різному. За ситуацією на дорозі дивитися не треба, просто треба газувати і намагатися входити в повороти. Але в будь якому разі, відчуття коли їдеш на швидкості дуже круті!


Окремої уваги вимагає екіпірування. Там видають гоночний комбінезон, шолом, одним словом все, як на справжніх гонках :) Екіпіровка виглядає класно, тільки штани мені були щось короткуваті :) Наступного разу візьму на розмір більший комбінезон.
Після гонки видали листочок зі всією статистикою: час по кожному колу, графіки прогресу по колах і позиції серед інших учасників. Дуже класно можна проаналізувати, як покращувався мій результат протягом гонки.


Мені дуже сподобалося! Піду кататися на картах ще раз, обов’язково! Можливо, наступного разу в інше місце, хотів би ще спробувати під відкритим небом. А поки що буду їздити на реальній машинці, поки термін прокату ще не закінчився :)

Бумбокс в Сан Франциско

Ходив у п’ятницю на концерт гурту Бумбокс в Сан Франциско. Було круто! Люблю живі концерти! Людей було не дуже багато – охоронці казали, що 250 чоловік, але виглядало, що в клубі людей значно менше. Біля сцени стояло чоловік 100-150 від сили. Крім того, я з них всіх знав тільки одну людину (пізніше познайомився ще з 4-ма), але все одно було класно.

Правда, я трохи спізнився. Коли підходив до клубу, вже доносилася музика Бумбоксу. Трохи запізно вийшов з роботи і в кінці кінців пропустив поїзд, тому приїхав на годину пізніше. Але все одно встиг послухати досить багато пісень. На вулиці був досить сильний дощ, але це на мій настрій ніяк не вплинуло :) Вечір був просто супер, і з нього почалися якісь такі перенасичені позитивною енергією вихідні, і ця енергія мене тримає в чудовому настрої ще й досі :) Тепер основне завдання – підтримувати такий настрій якнайдовше :) До речі, якщо комусь потрібно позитивної енергії - звертайтеся ;)

Водійські права

Минулого тижня в п’ятницю вирішив здати на американські права. В мене українські права є, але як кажуть, чим більше в тебе різних документів тим краще :) Ну, а якщо серйозно, то мати американські права досить зручно, бо це загальноприйнятий в Штатах спосіб ідентифікації. Ще одна причина – з американськими правами зручніше купувати машину і дешевша страхівка.
Ну от, поки бажання не відпало, відразу пішов призначати собі співбесіду на сайті DMV (місцеве ДАІ). Можна в принципі іти туди і без призначеного наперед часу, але тоді треба стояти в черзі. А так як DMV працює в ті ж дні, що і я, мені бажано провести в черзі поменше часу. Призначив співбесіду на наступну п’ятницю на 9 ранку. Потім ще пробував кілька разів змінити час співбесіди на раніший, але не виходило. Трохи переживав, що то діло затягнеться, бо все таки туди треба їхати на поїзді, потім ще 15 хв. йти, там заповнювати документи, перевіряти зір, здавати екзамен і між тим всім, ще можливо стояти в чергах. А п’ятниця все таки робочий день…

Отже, час екзамену призначив, вже назад дороги нема. Можна тепер і правила повчити. Ну я вже деякі знав, оскільки трохи вже тут їздив та й українські правила трохи знаю :) Але все одно, для екзамену треба книгу проштудіювати. Для підготовки до екзамену (ну і для вивчення правил в загальному) тут є спеціальна “настільна книга водія”. Схожа вона по розміру на українські правила дорожнього руху, але значно відрізняється по стилю написання. Вона зрозуміло з прикладами пояснює всі основні ситуації на дорозі, усі знаки і необхідні правила і дуже легко читається. Крім того є ще офіційний набір правил (мабуть, написаний сухою офіційною мовою). Не знаю якого він розміру, правда, бо я його навіть не бачив. Для підготовки до екзамену він не потрібен.
Штудіювання книги зайняло в мене в сумі приблизно години 2-3. Більшість правил звісно логічно зрозумілі і схожі на наші, але є й багато специфічних. Найважче було з переведенням одиниць вимірювання, тобто футів і миль. Я й досі не пам’ятаю скільки у милі футів. У мене свій спосіб перетворення одиниць: я переводжу фути у метри (у мене зріст рівно 6 футів :) ), а милі в кілометри, ну і вже тоді, якщо дуже треба, то можу порахувати скільки в милі футів :)
Після прочитання книжечки спробував ще кілька зразків тестів і був вже готовий. В принципі тести здалися не складними. Навіть на сайті DMV написано: “кожне питання буде мати три варіанти відповіді, з них лише один правильний, два інші будуть або очевидно неправильні, або не будуть відповідати темі питання взагалі” :)

Ну от я вже був готовим до екзамену, тільки думав, як би пошвидше пройти всю процедуру. Призначено мені було на 9-ту, а офіс відкривається о 8-ій. Ну все таки, щоб не плутати працівників DMV (і не вставати о 6:30 ранку) вирішив я іти на призначений час.

За день перед екзаменом знайшов ще одну цікаву річ – програму для айфона з інформацією про DMV. Програма дуже класна! На телефоні можна знайти розміщення різних офісів, побачити їх на карті і побудувати маршрут. Вибравши офіс можна почитати інформацію про нього, зокрема чи він зараз відкритий і який середній час очікування в черзі для тих в кого призначена співбесіда або ні. Термін очікування, до речі, оновлюється в реальному часі. Також програма дає можливість подивитися навчальні відео і пройти кілька зразків тестів. Дуже корисна і зручна штука.

Отже, настав день екзамену. Встав я зранку, пішов на поїзд. Поїзд запізнився на 15 хвилин, це тут рідкість. Коли їхав в поїзді, перевірив який час очікування в черзі на екзамен. Хм… цікаво. Час очікування для тих хто без співбесіди – 0 хвилин, для тих, хто призначив співбесіду – 5 хвилин. Я, звісно, очікував гіршого. Трохи був здивований, що зі співбесідою доведеться чекати довше, але згодом заспокоївся, бо обидві цифри змінилися на 0 :)

Прийшов в DMV. Знайти його було не важко, знову ж таки завдяки айфон-програмі інтегрованій з картами і навігацією. Людей було не багато. Першим ділом треба було піти до столика реєстрації і взяти номерок. Пані на реєстрації запитала чи я прийшов поновити свої права, мабуть я не схожий на того, хто подає на права вперше :) Взяв форму, номерок. В формі треба було вказати колір волосся, очей, зріст і вагу… добре, що я до екзамену підготувався і все це знав :) Тільки встиг заповнити анкету, як мене покликали до віконечка, тобто десь за хвилин 5. Біля віконця взяли всі документи і тут же на місці перевірили мій зір. Прямо там, навпроти кожного віконця, стояли таблички з літерами. Чесно кажучи, літери були настільки великі, що я міг нормально прочитати літери і на табличках навпроти інших віконець.
Далі пішов робити фото і здавати відбитки пальців. Як вийшла фотка показали вже аж коли видали бланк екзаменаційних питань. Думаю, саме на цьому етапі багато дівчат вирішують навмисно провалити тест, щоб перефотографуватися :) Ну в мене теж фото не ідеальне вийшло, але фото на документи такими і мають бути :)
Отже видали мені листочок з 36-ма питаннями. Кожне з 3-ма варіантами відповіді. Як бачите, в Америці не все за вас роблять роботи і тест на водіння здається не на комп’ютері а на листочку і перевіряється теж вручну. Якщо здаєш на права вперше, то в тесті дозволено зробити 6 помилок, якщо у тебе були права і ти їх продовжуєш – лише 3. Перездавати тест можна тричі (здається можна навіть тричі підряд в один день). Обмеження на час проходження тесту немає, тобто, якщо треба, то можна не спішити і добре подумати над кожним питанням. Правда є одне але – тест здається на стоячи (є тільки одне чи два крісла для інвалідів). Користуватися, звісно, не можна нічим, мене навіть перед початком тесту заставили підписатися, що я сам відповідатиму на всі питання.
Для відповіді на всі питання мені знадобилося хвилин 25. Більшість питань, як і очікувалося, були простими. Багато питань я вже бачив у пробних тестах. Не знав лише відповіді на одне питання, тож довелося вгадувати. Перевіряли тест при мені відразу. Я зробив одну помилку, якраз в тому питанні, яке вгадував. Питання було про дозволений відсотковий вміст алкоголю в крові. Я пробував прикинути кількість 40% горілки, яку мені треба випити, щоб сп’яніти і визначити який відсоток це складає від об’єму крові в моєму тілі (припускаючи повне засвоєння), але щось у мене виходило значно більше ніж у варіантах відповіді :) Мабуть слабке місце моїх обчислень – очікування 100% засвоєння.

Ось і все, здав теорію. Видали мені тимчасові права, з якими я можу їздити 3 місяці. Потім повинен здати практичний тест з водіння для отримання постійних прав. Оскільки в мене є права з іншої країни, то я можу сам їздити з тимчасовим дозволом. Якби у мене до цього прав не було, то видали б навчальний дозвіл, який дозволяє водити тільки коли з тобою в машині їде особа старша за 21 рік і з каліфорнійськими правами.
Отже, вся процедура зайняла близько 45-50 хвилин. Нажаль, потім довелося ще 45 хвилин чекати на поїзд, але все одно, справився швидко. Ну і ще забув сказати, що коштує це все задоволення $31, плюс, якщо раптом провалю практичний екзамен, то треба буде за кожну повторну спробу платити по $6.

Коли їхав з DMV на роботу, було таке класне відчуття, не просто від того, що здав екзамен, а що знав усі відповіді на питання і здав впевнено і швидко. Останній раз було таке відчуття, мабуть, коли ще вчився в університеті :)
Тепер попереду лише практичний екзамен. Буду готуватися :)

Пошта

Чергова замітка з власного досвіду.

Зайшов недавно на пошту. Не перший раз звісно, але просто цього разу дізнався щось нове.

Так от, мені треба було відправити посилку по штатах. Коробки у мене, звісно, не було, але, на щастя, на пошті такі речі є. Так от, вибрав я коробку, таку щоб помістилося все, що мені потрібно було відправити. Приходжу до каси, і тут мені поштарка відкрила очі! Каже, що дарма я взяв цю коробку, бо мені доведеться платити за вагу посилки, а там було десь більше кілограма. Краще взяти flat-rate коробку трохи більшого розміру і перекласти все в неї - буде дешевше. Виявляється... тут є спеціальні коробки, за пересилку яких завжди стандартна такса, незважаючи від ваги. Тобто відправляєш стільки, скільки туди вийде напхати. Отак от! Вік живи - вік учись!

Раз я уже почав говорити про пошту, то ще одне що мені тут подобається - це марки. Мені час від часу треба надіслати якогось листа, тому марки потрібні. Так от, що класно в американських марках, так це те, що їх не треба слинити! Просто відклеїв від папірчика і наклеїв на конверт. Хоча це, звісно, кому що більше подобається... :)