Road Trip. Продовження.

Через 4 години після відправлення з Лас Вегаса ми вже були в Лос Анджелесі. На дорогу пішов майже цілий бак бензину (точніше десь галонів 15). Думаю, якщо б їхали трохи повільніше, можна було б досягнути кращої ефективності :)

Напрямок на Санта Моніку, там я забронював готель.

Санта Моніка – дуже гарний район. Тут і пляжі, і парки, і пішохідні алеї з магазинами, одним словом, один з найкращих районів Лос Анджелеса. Я спеціально вирішив зупинитися тут, щоб можна було пішки пройтися по всіх красивих місцях посусідству.
Але в Санта Моніки є один недолік – паркування. Тут є тільки два види паркування: на вулиці по лічильнику і паркувальники в готелях та ресторанах. Як сказав мені працівник готелю Carmel, в якому я зупинявся, у готелях самостійного паркування тут немає, є тільки пракувальники, які самі паркують твою машину і потім привозять тобі її коли потрібно. Ця послуга не безкоштовна, але вибору не було, адже вуличне паркування обмежене в часі. Чесно кажучи, я не був сильно задоволений послугами паркувальників. Зазвичай доводилося їх чекати, або й стояти в черзі за своєю машиною. Не думаю, що якби я давав їм більше чайових ніж інші ситуація б змінилася.

Але головне, що поселилися ми в самому центрі Санта Моніки! Отже, що варто побачити в Санта Моніці:

- Пляжі і набережну. Не обов’язково купатися, можна просто пройтися і насолодитися видами. Сама по собі набережна досить красива. Перед пляжем є гарна алея з покрученими від вітру деревами (любителі природи – вам сюди!). На цій же алеї стоїть пам’ятник Святій Моніці, на чию честь і названа ця частина Лос Анджелеса.

- 3rd Street Promenade. Досить великий відрізок 3-ої вулиці закритий для автомобілів. Натомість, це чудове місце для пішоходів. Багато лавок і фонтанів, по обидва боки алеї магазини. Також на алеї час від часу виступають бродячі артисти. Класно!

Рухаємося далі, адже Лос Анджелес великий. Бути в ЛА з машиною – велика перевага. Незважаючи на те, що бувають проблеми з пошуком парковки, з машиною все одно швидше, бо Лос Анджелес досить великий і всі цікавинки, нажаль, не зібрані в одному місці. У нас на огляд Лос Анджелесу був один вечір і половина наступного дня :)

Наступне місце, яке варто відвідати після Санта Моніки – район Венеція. Він так названий тому, що тут справді прокопані кілька паралельних каналів, по яких можна плавати на човнах. На цих каналах побудовані будинки. Цей район вважається дуже престижним. Тут справді дуже гарно. Цього разу я потрапив сюди ввечері. Всеж, якщо є можливість, раджу їхати сюди вдень - завдяки великій кількості зелені, район вдень виглядає ефектніше.

Відразу поряд з районом знаходиться пляж Венеція. Цей пляж вважають одним з найоригінальніших в Каліфорнії. Оригінальний він через людей. Вдень тут часом можна зустріти досить колоритних персонажів :)

Йдучи по узбережжю можна побачити багато оригінальних приватних будиночків. Також тут є досить велика алея з сувенірними магазинами, біля яких вам не раз запропонують записатися на прийом до доктора Куша, щоб перевірити чи не потрібно вам вживати марихуану в медичних цілях :) Це все вдень. А от ввечері район досить тихий. Вийшовши на пірс, який вдень заповнений відвідувачами пляжу, я відкрив для себе, що ввечері це улюблене місце рибалок. Весь пірс був заповнений місцевими рибалками. Виглядало так, що вони планують тут провести всю ніч.

Далі віддаляємося від узбережжя і занурюємося трохи вглиб Лос Анджелеса, але не дуже глибоко, ближче на північ – тут на пагорбах розташований всім відомий район Беверлі Хілз.

Знову ж таки, якщо ви на машині, то ви у виграші. Бо тут якраз цікаво проїхатися по району і на власні очі побачити будинки в яких жили Брендон і Бренда, Стів, Келлі, Ділан та інші :)
Якщо Беверлі Хілз 90210 вам не до смаку, вулиця Мелроуз теж недалеко ;) До речі, відкрию завісу таємниці і відповім на питання, яке мучило всіх роками: Що ж таке 90210? Це індекс!

Після Беверлі Хілз наступна зупинка – Голівуд! Є кілька місць, з яких добре видно відомий напис HOLLYWOOD на пагорбі. Є такі місця прямо посеред вулиць Лос Анджелеса, але, як на мене, найпристосованіше місце – Griffith Observatory. Там і машину залишити є де і крім знака ще й можна насолодитися природою парку та панорамами Лос Анджелеса. Та й сама будівля обсерваторії виглядає непогано.

Природньо після оглядин пагорбів Голівуду попрямувати на Алею Зірок. Вона зовсім поруч. Це, мабуть, найголовніше місце Лос Анджелеса, де варто побувати. Якщо ви пропустите Алею Зірок, то краще нікому і не кажіть, що були в ЛА – вас не зрозуміють :)
Тут варто припаркувати десь авто і просто пройтися по алеї. Що тут цікавого? Перш за все, зірки на тротуарі! Тут їх дуже багато, точно більше ніж ви собі уявляли. Знайдіть зірку улюбленого артиста і зробіть фото на пам’ять :) Також тут знаходиться Kodak Theater – місце де вручають оскари. В сувенірних магазинчиках поряд можна і собі прикупити оскара :) Ще одна дуже гарна будівля на алеї – Grauman’s Chinese Theater.

Повернувшись назад до авто я знайшов на шклі свій перший американський штраф.

Автотуристам на замітку: Якщо ви крутий перець (як я) і вам не потрібні номерні знаки на передньому бампері авто, будьте готові, що якщо припаркуєте машину на видному місці, то повернувшись знайдете штраф, в Лос Анджелесі з цим значно суворіше ніж в Силіконовій Долині. Штраф невеликий - $25, як на мене, виправдана ціна за естетичне задоволення від відсутності номерів, що псують екстер’єр, особливо якщо у вас модінг переднього бампера :) Але всеж, штраф отримувати не дуже приємно. Особливо, якщо паркувальний інспектор був не в гуморі і ще й вирішив вліпити вам штраф за неправильну парковку. Ну за цей штраф ми ще повоюємо! Я вже відправив листа в паркувальну службу Лос Анджелеса :)
Мораль: паркувальні інспектори в Лос Анджелесі строгі.

У нас ще було трохи часу і я вирішив поїхати ще кудись. Знаки показували на місце під назвою Hollywood Bowl, це має бути щось цікаве! Поїхали ми туди по знаках. Заїхали. Нічого цікавого... їду глибше, далі-далі вгору. Дорога все звужується, а нічого цікавого так і немає. І так ми їхали поки не виїхали на арену стадіону :) Вчасно зупинився, бо далі були вже лавки :) І аж тут з самого низу до нас прибіг працівник цього концертного амфітеатру і сказав, що простим смертним сюди заїжджати не можна. Ну мені вже тепер самому було це зрозуміло :) Довелося задкувати туди звідки приїхав.
Як виявилося, Hollywood Bowl – це найбільший природній амфітеатр в США, який вміщає 18000 людей і в основному використовується як концертний майданчик.

В цей момент ми вже були занадто голодні, щоб дивитися ще щось, тому поїхали вечеряти.

Ну ось, в принципі, і все, що входить до обов’язкової програми відвідин Лос Анджелеса. Все решту – по бажанню :) Є ще даунтаун з хмарочосами, стара частина міста (вулиця Olvera) і, мабуть, багато інших цікавих місць. Є інші красиві пляжі. Зокрема, мені довелося бути на пляжі Редондо під час заходу сонця – дуже красиво, як, в принципі, на кожному океанському пляжі коли заходить сонце :)

Але нам вже настав час їхати далі. Отже вирушаємо в дорогу. Наступна зупинка – Санта Барбара!

Відстань від Лос Анджелеса до батьківщини Сі-Сі Кепфела – менше 100 миль (кілометрів 150). Зовсім недалеко і по дорозі до Пало Альто. Шлях до Санта Барбари пролягає по Першому хайвею. Цей відрізок іде попри сам океан і краєвиди тут дуже гарні.

Сама Санта Барбара – тихе портове містечко. Хоч тут багато людей, але тут якось дуже затишно. Варта уваги тут лише головна вулиця – State street. Почати треба від міської ради (десь тут можна і припаркуватися) і йти в напрямку океану, вулиця переходить прямо у пірс.
В Санта Барарі багато колон з арками, але, мені здається, саме арки міської ради стали незмінним символом Санта Барбари (завдяки заставці однойменного фільму).

  

По дорозі до океану, по обидві сторони вулиці, багато магазинів і кав’ярень. Вони тягнуться аж до самого пірсу і там не закінчуються – є магазини і кафе й на самому пірсі.

Пройшовши до кінця пірсу і насолодившись краєвидами узбережжя Санта Барбари, пляжами і яхтами можна повертатися назад.

Додому залишилося трохи менше 300 миль (470 км) – це ще 5 годин їзди. Мусимо вирушати, бо наступного ранку у нас літак на Гаваї, а ще треба зібрати речі :)

Додому ми потрапили вчасно, близько опівночі, як і планувалося.

Подорож вдалася! :)