Водійські права 2

Тиждень тому здав на права.
Уважні читачі мого блогу здивуються, як же так, я ж уже давним давно отримав американські права, навіщо здавав ще раз?!
Підказка:

Так, на чотирьох колесах мені їздити стало нудно і я вирішив пересісти на два. Так як досвіду їзди на мотоциклі у мене жодного, все довелося починати з нуля.

Першим ділом треба було записатися на курси. Тут є спеціальні мотоциклетні курси на яких за три дні будь кого можуть навчити водити мотоцикл. Крім того ці курси акредитовані місцевим ДАІ (DMV) і після їх проходження практичний екзамен в DMV здавати не потрібно. Перший день курсів – 5-годинна лекція з теорією, яка закінчується тестом по тому, що було прочитано на лекції. Наступні два дні – по 5 годин практики на мотоциклах під керівництвом інструкторів. Завершується все практичним екзаменом в кінці другого дня. Після успішного завершення курсів потрібно лише пройти теоретичний тест в DMV і все – права в кишені. Звісно, можна ніякі курси не проходити, а просто йти в DMV здавати теорію і практику, але для цього треба вже мати мотоцикл і вміти його водити. Правда, якщо вам немає 21-го, то курси для вас - обов’язковий етап. Відповідно, через це курси для неповнолітніх дешевші - $150. Для тих хто старший 21-го це задоволення коштує $250. Додатковою перевагою курсів є те, що страхові компанії роблять знижки для тих хто їх пройшов.

На щастя, шкіл які проводять мотоциклетні курси досить багато і заняття в цих школах в різний час, тож кожен може вибрати те, що йому підходить. Крім базових курсів для початківців, вони, як і автошколи, проводять різні види курсів для більш досвідчених мотоциклістів.

Отже, записався я на курси. Теорія в понеділок ввечері, практика на вихідних. Правда школа з таким розкладом за 30 хвилин їзди від мене, і через це я чуть не постраждав. Як виявилося, якщо виїжджаєш кудись близько 5-ої вечора, то потрібно помножити час доїзду на 2! До часу пік в понеділок ввечері додалася ще й якась аварія на хайвеї. Виїхав я за 40 хвилин до початку, але в момент коли курси мали розпочинатися по розкладу, я стояв десь лише посередині дороги. А там на курсах все строго – запізнився на 1 хвилину – їдеш додому. Вони це на сайті на кожній сторінці пишуть… Ну от я їду вже розстроєний, з думкою, що вже хоч доїду, подивлюся де це, можливо зможу попросити, щоб мене записали на якийсь інший день. Поки знайшов приміщення цієї мотошколи, вже пройшло 25-30 хвилин від початку заняття. Заходжу туди, кажу так і так, затори, вже напевне спізнився, що робити… А інструктор: давай заходь, папери потім заповниш. Ура!
Далі було трохи більше 4 годин лекцій про те, що, як і коли робити з мотоциклом, де тормоз, де газ і таке інше. Реально класно, навіть якщо до того мотоцикла в очі не бачив, то на лекції все пояснять. Звісно, бажано знати як користуватися механічною коробкою передач і вміти їздити на велосипеді. Більше нічого не вимагається.
Було досить багато людей – десь під 20 чоловік. Інструктор – чоловік з гумором. Я так ніби не на лекцію, а на виступ комеді-клубу сходив :) Сподобалося як він виписував на дошці деякі речі або по три рази повторював, а потім казав: “Ви ж розумієте, я не просто так виписую це… ну я ж не виписую все, тільки дещо… те що важливо… ну, коротше, це буде в тесті” :)
Потім в кінці був тест, який було практично неможливо завалити. Звісно, списувати відповіді з книжки не можна було, але можна було задавати питання інструктору. Ну типу не такого плану “Яка відповидь на питання номер 25?”... Але дехто і такі задавав :)
Інструктор правильно сказав: “Ви можете махлювати на тесті, але обдурите ви лише себе, бо якщо не будете знати що робити на дорозі, то в першу чергу постраждаєте ви.”
До речі, багато акценту на уважність і безпеку. Адже на мотоциклі захисту значно менше і якщо хтось зробить помилку, то постраждає мотоцикліст. На щастя, якщо носити правильну екіпіровку; не лише шолом, який вимагається за законом, а і спеціальний одяг з захистом, взуття та рукавиці, то навіть при зіткненні чи падінні з мотоцикла можна звести ймовірність отримання травм до мінімуму. Зі мною на курси, наприклад, ходив хлопець, який двічі вилітав на швидкості через руль свого мотоцикла і, завдяки правильному екіпіруванню, не постраждав. Ну і крім захисту, мотоциклетна екіпіровка ще й виглядає круто :)

Отже, повертаючись до курсів, тест звісно ж здали всі :) І я, щасливий, що встиг і пройшов перший етап підготовки, поїхав додому. Наступний етап – практичні заняття. Але перед цим потрібно купити шолом. Можна, звісно, користуватися тими шоломами які дають на курсах, але нас відразу попередили, що це буде не найприємніший спогад з курсів :) Крім шолома потрібно мати рукавиці, в принципі будь які, навіть садові підходять, головне, щоб були зручні. Ну і такі, щоб можна було вільно рухати руками. Одній дівчинці не пощастило, їй в магазині порадили круті мотоциклетні рукавиці… але зимові. Їй довелося піти додому після кількох хвилин першого практичного заняття.
Крім рукавиць, потрібне взуття, яке прикриває щиколотки. Похідні черевики підходять ідеально. Це для випадку, коли мотоцикл впаде на ногу – рятує від дуже неприємної травми.
Ну і одягатися треба по погоді, бо курси зранку, коли прохолодно, і відбуваються вони незважаючи на те чи паде дощ чи ще щось.
Це все що необхідно на курси. Крім цього в спеціалізованих магазинах можна знайти багато іншого захистного одягу. Наприклад рукавиці з вставками з карбонового волокна для захисту суглобів. Куртки з щитками на ліктях, плечах та спині. Спеціальне взуття… ну багато чого. Насправді, все це хороша інвестиція, для того, хто планує їздити на мотоциклі, адже сам мотоцикл не надає жодного додаткового захисту.

Отже настав час практичного заняття. Цього разу я вже виїхав і приїхав завчасно. Трохи незвично було прокидатися о 6 ранку, щоб о 7:15 бути вже на занятті. Інструктори з мотоциклами на нас вже чекали. Було відразу видно, що мотоцикли вже трохи вбиті, але механічно справні. Ну, в принципі, зрозуміло, за час заняття мотоцикли падали у кількох чоловік. На щастя, ніхто не травмувався і ні у кого мотоцикл не вискакував з під ніг. Мені дістався Yamaha TW200 – це дуал-спорт, тобто призначений як для їзди по дорогах, так і по бездоріжжю.

В перший день ми розучували прості елементи, типу, рушання, перемикання передач, швидкої зупинки, поворотів. Кожна вправа починалася з того, що один інструктор нам зачитував що і як робити, а потім другий інструктор сідав на один з наших мотоциклів і показував. Далі всі повторювали за ним. І так на протязі 4-5 годин. Звісно, з перервами для відпочинку. Було справді цікаво! По моєму, ідеальний спосіб навчитися кататися та ще й отримати від цього задоволення!

Найцікавіші два принципи, яких нас навчили на практичній частині і до яких додуматися, як на мене, досить важко, це “куди дивишся – туди і їдеш” та “контркерування (countersteering)”. Аж дивно якими ефективними є ці два принципи при їзді на мотоциклі. Перший означає, що щоб повернути, потрібно дивитися в напрямку повороту. Дивитимешся прямо – їхатимеш прямо. Дивишся вниз – падеш вниз :) Чим різкіший поворот, тим більше потрібно повертати голову.
“Контркерування” – це техніка повороту на двохколісному транспортному засобі, що використовується щоб зробити поворот гострішим і точнішим. Багато хто знає, або просто бачив, що поворот на мотоциклі здійснюється усім тілом. Повертаєш направо – всім тілом нахиляєшся направо разом з мотоциклом. Але щоб зменшити радіус повороту потрібно зробити дещо контрінтуїтивний маневр. Перед поворотом направо потрібно натиснути на праву ручку мотоцикла вперед. Це заставляє переднє колесо трохи відхилитися вліво (тобто в протилежну сторону від повороту), що примушує мотоцикл нахилитися вправо, ну і далі, відповідно, через нахил він повертає направо. Це справді працює і це не якийсь там фокус, а техніка, яку потрібно використовувати повсякденно. Ось таких речей набагато важче навчитися самому – це ще одна перевага мотоциклетних курсів.

На другий день ми вже використовували набори елементів вивчені в перший день, але разом. В кінці заняття був екзамен. Потрібно було виконати 3 вправи:
- Зробити “вісімку” в прямокутнику на малій швидкості і першій передачі. Потім виїхати з прямокутника, розігнатися (до ~20 миль/год) і на другій передачі об’їхати перешкоду.
- Розігнатися на другій передачі і різко загальмувати біля відмітки обома гальмами, одночасно збиваючи передачу на першу під час гальмування.
- Поворот. Розігнатися, пригальмувати перед поворотом обома гальмами до необхідної швидкості, зменшувати радіус повороту входячи і виходячи по зовнішньому радіусу, а в повороті рухаючись по внутрішньому. І підтримувати постійну швидкість в повороті, не користуючись при цьому щепленням.

Там де потрібно було виконувати маневри на швидкості, інструктори заміряли час і якщо ти їхав надто повільно, то потрібно було повторити ту частину вправи, яка мала виконуватися на швидкості. Наприклад, на першій вправі, декого просили виконати об’їзд перешкоди ще раз.
Штрафні бали давали за невиконання деяких елементів і за перетин ліній. Якщо у когось падав мотоцикл, то це автоматичний виліт.
В кінці кінців здали всі :) Насправді, якщо ти дійшов до кінця курсу не покалічившись, не розбивши мотоцикла і не наражаючи інших на небезпеку, то не здати було вже важко. Так побудований курс.

Отже всі отримали офіційні сертифікати і поїхали щасливі додому. Залишалося лише здати теоретичний тест в DMV. Зазвичай потрібно здавати і загальні дорожні правила (як на авто-права), і мотоциклетну теорію. Але, оскільки я здавав загальні правила на протязі останніх 12 місяців, мені цього робити знову не довелося. Як я вже писав, теоретичний тест на американські права достатньо простий і можна робити досить багато помилок. Як написано в буклеті для підготовки: “Кожне питання буде мати три варіанти відповіді, два з яких будуть очевидно не вірні, або не будуть стосуватися питання взагалі” :) Мотоциклетний тест ще простіший – матеріалу менше, питань лише 25 і можна зробити 4 помилки. Мені достатньо було прочитати буклет два рази, щоб здати тест. Зробив дві помилки. Ще перевірили зір, взяли з мене $31 збору і все, я офіційно можу водити мотоцикл.

Через кілька днів в пошті прийшли нові права – класу C та M1 (M1 включає і мотоцикли і мопеди; M2 – лише мопеди і велосипеди з мотором). Тепер у мене двоє прав, бо попередні не забирали :)
Далі потрібно купувати мотоцикл і далі вчитися, вчитися і вчитися. Бо навчання на отриманні прав не закінчується.