Reno, NV

Вчора повернувся з Ріно - одного з найбільших міст штату Невада (після Лас Вегаса, звісно). Ріно - це такий собі маленький Вегас. Воно менше і простіше, але там також є казино і інші розваги для дорослих. А головна його перевага це те, що воно значно ближче до Пало Альто ніж Лас Вегас. Якщо до Лас Вегаса треба їхати 8-9 годин, то до Ріно всього 4 години, але мені хтось казав, що можна заїхати і за 3 години 10 хвилин :) Так що, в принципі, можна собі дозволити просто з'їздити машиною на вихідних, і не потрібно багато наперед планувати. Ми наприклад планували нашу поїздку десь хвилин 10 :) Ну і ще деякий час пішов на бронювання готелю.

І от перед самою поїздкою сталося те, чого зі мною ще ніколи не траплялося.

Коли я збираюся у більш-менш далеку дорогу (або інколи просто так, для профілактики), я завжди перевіряю своє авто. Тобто перевіряю всі рідини, гальма і колеса. Так зробив і цього разу, але, на моє здивування, в правому передньому колесі тиск був в півтора рази меншим ніж він повинен бути. І ще з нього тирчав цвях з великою металевою головкою. Ці дві ознаки дали мені зрозуміти, що колесо пробилося :) Я завжди дивувався, як же так люди умудряються натрапляти на цвяхи. Де ж це треба їздити?! При цьому у інших людей це трапляється так часто, а у мене от ніколи... Тепер вже знаю, що це стається з кожним :)

В принципі, з цвяхом у шині можна їздити, головне слідкувати за тиском в колесі, якщо він впаде дуже низько, то можуть бути проблеми. Але так як мені передувала відносно довга дорога, та й рано чи пізно все одно довелося б шину латати, я вирішив всеж зробити це відразу. Пощастило знайти під боком майстерню, в якій мені за кілька хвилин вийняли цвях і залатали колесо. Тож можна було вирушати в дорогу.

Дорога до Ріно пролетіла швидко. Чи, вірніше, ми її швидко пролетіли :) Ну, одним словом, не зчулися, як вже були біля готелю Silver Legacy, в якому ми й оселилися. Мені сподобався номер. Спершу заходиш у довгий коридор (вже в номері), який веде до кімнати в якій одночасно і ліжко, і диван, і джакузі :) А у ванні душова кабіна така, що у неї можна припаркувати мотоцикл :) Правда джакузі випробувати я так і не встиг, бо весь час був потрачений на дослідження казино і місцевого нічного життя :)

В принципі, центр міста схожий на Вегас, бо в ньому купа казино. Правда, справді солідних готелів лише кілька. Також, якщо порівнювати з Вегасом, Ріно набагато спокійніше місце. Якщо трохи відійти від центру, через місто протікає гарна гірська річка.

Річка річкою, але крім казино, барів і клубів в принципі більше нічого цікавого ми так і не знайшли. Тож більшість вечора, як і годиться, було проведено в казино. Спочатку везло:

А потім прийшла "чорна полоса" і навіть граючи по схемі на рулетці, мені не вдалося розорити казино :) "Чорна полоса" в прямому сенсі, бо в серії з 11 ігор жодного разу не випало червоне.

Тож мені довелося припинити грати. З виграного у мене залишилися лише емоції, трохи адреналіну і безкоштовний алкоголь в крові :)

Наступного дня, ми намагалися знайти в інтернеті ще якісь місця поблизу Ріно, які варті уваги, але так нам і не вдалося. Тож, в підсумку - якщо вам подобається грати в казино, то варто їхати в Ріно. А якщо ні, то вам там нічого робити :)

А ще, на ту ж тему, мені порадили почитати книгу "Ігрок" Достоєвського. Треба буде глянути, кажуть там дуже гарно описані емоції гравця. Краще ж прочитати книгу, ніж пробувати самому спустити весь свій статок, щоб відчути ті емоції :)