Червона Ferrari

Мені сьогодні зробили дуже крутий подарунок! Нажаль, інтригу довго тягнути не вдасться, бо назва цього посту вже її зламала :) Але я всеж спробую.

От приїхали до мене друзі в суботу зранку, я ще не встиг очі протерти, і кажуть, давай збирайся, треба їхати. Я їх ледве вмовив дати мені хоча б поснідати :) Одягнувся, поснідав (можливо не саме в цьому порядку :) ) і поїхали. Так як вони були серйозно налаштовані, я зайвих питань не задавав – чого буду собі ж ламати сюрприз :)

Їхати довелося аж у Сан Франциско – добре, що поснідав.

За пів години ми під'їхали до стоянки біля стадіону. Я думаю, невже привезли мене дивитися бейсбол? Ні, це виявився стадіон San Francisco 49-ers – команди з американського футболу. Але гра сьогодні явно не відбувалася, бо на стоянці було дуже мало машин. Ну ми припаркувалися і пішли далі пішки.

Хмм… бачу частина стоянки відгороджена і багато людей навколо, чую звуки моторів спортивних машин. О, автошоу чи перегони – в принципі класно!

Вже і машини видно... Ferrari, Lamborgini… Краса!

Стаємо в чергу... Стоп. Так що ще й поїздити можна буде?!? Ух-ти!

Справді! Підходить наша черга... Оце так подарунок! Друзі знають, що я люблю! :) Вони мені подарували можливість проїхатися на Феррарі!

За кілька хвилин я вже стою перед вибудуваною дорожніми конусами трасою для автокросу, по якій кружляють спорт-кари. Мені дістається Ferrari 599 GTB Fiorano.

Ну а як же ж, якщо Феррарі, то, звісно ж, червона!

Одягаю шолом – в автокросі це обов’язково, сідаю в авто. Поруч зі мною інструктор. Першим ділом помічаю, що педалі лише дві і на кермі пелюсткові перемикачі передач – як у формулі-1. Мені кажуть тримати ногу на гальмах і, буквально за кілька секунд, підстроюють, і без того надзвичайно зручне, спортивне сидіння під мене.

Вмикаю першу передачу і, нажаль, на цьому моя взаємодія з “пелюстками” закінчується, бо інструктор переводить трансмісію в автоматичний режим – такий порядок цього тест-драйву. Але не подумайте, що це те саме, що автоматична коробка передач на звичайному автомобілі! Відразу помічаю це, коли відпускаю гальма і авто нікуди не рухається. Натискаю легко на газ, спрацьовує щеплення і машина рушає.

Окремо варто розказати про те як працюють пелюсткові перемикачі передач. Щеплення контролюється електронікою. Коли водій натискає на пелюстку, щеплення від’єднується, перемикає передачу і під’єднується, водночас ще й правильно підлаштовуючи оберти двигуна – все це відбувається за 100 мілісекунд!

А щоб водій міг ще ефективніше перемикати передачі, на кермі згори є лампочки, які загораючись показують оберти двигуна і допомагають вибрати оптимальний момент перемикання. Відчуття, як у формулі-1: одна лампочка… дві… три, чотири, п’ять – перемикай! (Правда за мене перемикала електроніка, але все одно ефект класний!)

Ще одна оригінальна деталь керма – перемикач Manettino. Цей перемикач також запозичений з керма болідів формули-1. Він дозволяє водію перемикати налаштування підвіски, стабілізаційної та протибуксовочної систем не відволікаючись від керма.

До речі, практично єдина порада яку мені дав інструктор перед стартом – це триматися обома руками керма протягом усього заїзду, перекидати руки мені не доведеться. І він був правий – спортивне кермо дуже чутливе, навіть досить круті віражі проходяться легким поворотом керма (звісно, якщо вам не потрібно використовувати oversteering в заносі).

І ще я нарешті зрозумів навіщо на кермі, саме в тих місцях де ставляться руки, дві вмятини, наче для великих пальців... Це клаксон! :)

Отже, під’їхав я трохи і став в чергу за іншими феррарі. Поки чекали, перекинулися ще кількома словами з інструктором. Я прочитав на панелі модель авто “599 GTR” і вирішив пожартувати, кажу “599 – це кінських сил?” :) На що інструктор відповів: “Ні… Кінських сил тут трохи більше :) 612!”
“Ого!”, кажу, “Це в два з половиною рази більше ніж що я коли небудь водив :)”

Далі поговорили про те який у мене досвід і на чому я їжджу. Тоді інструктор запитав: “Ну що, поїдемо швидко?” :)
Я кажу, “Ну я траси не знаю. Поїдемо – побачимо.”
А інструктор, “Не переживай, я тут для того і є, якщо-що підкажу. А ще, тут дуже крута стабілізаційна і антипробуксовочна системи, так що можна їхати швидко. Головне щоб ти отримав задоволення від поїздки і відчув потужність машини, так що я тобі буду казати, де можна тиснути газ до упору.”

Далі були три кола справжнього драйву! Це мені передати словами, нажаль, не вдасться :)

Авто справді потужне, але всеж дуже навіть контрольоване. Коли тиснеш газ до упору (хід педалі газу, до речі, досить короткий порівняно з більшістю звичайних автомобілів), то, всупереч моєму попередньому уявленню, тебе не вдавлює в крісло і колеса не починають пробуксовувати по дорозі :) Завдяки стабілізаційним системам машина просто швидко набирає обертів, міцно тримаючись поверхні дороги. Ну а в різких поворотах мені вдалося перевірити стабілізаційну систему сповна – авто було наче приклеїне до дороги.

Ще трохи про потужність. Під капотом у Ferrari 599 GTB 6-літровий 12-циліндровий V-подібний двигун, який надає цій красуні, як я вже згадував раніше, потужності у 612 кінських сил! Розганяється до 100 км./год. вона за 3,7 секунди, а до 200 – за 11 секунд!

Яку швидкість я розвинув під час поїздки я і не помітив, бо був надзвичайно захоплений процесом :)

Ось дуже коротеньке відео того, як я долаю один з поворотів. Обов’язково ввімкніть звук, щоб почути двигун і захоплену реакцію глядачів :)

Після того як я доїхав до фінішу, моє ставлення до дорогих спортивних автомобілів змінилося. Раніше я не розумів, який сенс купувати таке дороге авто. Тепер розумію, за які відчуття платиться :)
Але, всеж, найсильніше бажання яке охоплювало мене відразу після заїзду - не бажання мати феррарі, а бажання об'їжджати конуси :) Перед тим як я вийшов з авто, інструктор запитав мене, чи не хочу я зайнятися автокросом і порадив відвідати сайт www.scca.com та пошукати інформацію про автокрос біля мого міста. Мабуть, треба буде спробувати, от тільки куплю тут авто з механічною трансмісією :)

Решту дня я провів переглядаючи відео і читаючи про спорткари Ferrari :)

І на сам кінець, можливо, вам цікаво, що означає назва Ferrari 599 GTB Fiorano. 599 символізує об’єм двигуна – 5999 кубічних сантиметрів. GTB розшифровується як Gran Turismo Berlinetta. Gran Turismo перекладається з італійської як “велика мандрівка” – таку назву дають спортивним авто, які добре підходять для мандрівок на великі відстані з високою швидкістю і з комфортом водночас. Berlinetta – особливо спортивна форма кузова купе, зазвичай двомісна. А от назва Fiorano – це одна з тестових трас Ferrari.