“Далекобійник”

Колись давно я прочитав в блозі одного інженера, що переїхав з Росії в Штати, про те, як йому видалася нагода покататися на невеликій вантажівці, щоб перевезти свої речі з однієї квартири на іншу. Я тоді собі подумав, як же він отак зумів відразу сісти за кермо вантажівки і поїхати, не маючи досвіду…

Пройшло чотири роки…

Один мій знайомий переїжджає з Сан Франциско в Нью Йорк і не має бажання перевозити всі свої меблі. Запитує, чи не хочу я забрати його ліжко? А мені якраз ліжко в другу кімнату згодиться, а то мій сусід мучиться на надувному матраці :) “Добре”, - каже, - “приїжджай – забери!”

От і настав час мені покататися на вантажівці :)

Велика, правда? :) Нажаль, менших в наявності на пункті прокату не було, а в будь-що інше ніж вантажівка, ліжко просто не влізе.
Ну а тут в кузові купа місця! Можна перевезти 2-3 кімнати :)

В управлінні, як виявилося, теж нічого складного. Коробка передач автоматична. Гідропідсилювач керма є :) Так що відчуваєш себе як у звичайному автомобілі.

Не очевидними для мене виявилися лише два моменти. Перший – ручне гальмо, тут воно під лівою ногою. Ну я його швидко знайшов (я вже колись водив Тойоти з таким самим розміщенням “ручника”). А от як зняти машину з “ручника” я не міг зрозміти довго. Як виявилося, для цього є окрема ручка. Поставив – ногою, зняв – рукою. Елементарно :)

Другий момент – аварійка. Стояв посеред дороги в Сан Франциско і ніяк не міг її знайти! Вона була “вдало” захована між кермом і приборною панеллю. Доцільності такого розміщення я так і не зрозумів.

Отже, перші хвилини їзди. Найважче звикнути, звісно ж, до габаритів. Машина не така вже й широка, зате довга. Про це треба пам’ятати під час усіх маневрів, особливо поворотів, щоб не знести стовп чи припарковане на куті авто :) До кожного маневру треба готуватися завчасно, адже на такій “махіні” не всюди просунешся :)

Орієнтуватися доводиться виключно по дзеркалах. Але, на щастя, тут вони для цього розраховані. Дзеркала складаються з двох частин. Більшість дзеркала показує загальну ситуацію на дорозі, а, як тільки машина на сусідній полосі зникає з огляду великого дзеркала, вона з’являється в малому. Таким чином під час зміни поліс можна пересвідчитися, що ти своїм кузовом не знесеш когось на узбіччя :)

Якщо ви колись грали в комп’ютерну гру “Далекобійники”, то можете пам’ятати, як там, коли їдеш на “фурі”, її постійно трясе, а ще вона розганяється повільно, а гальмує ще повільніше. Так от, в реальності все так само :) Ніколи б не повірив поки сам не спробував. Тож, зрозумівши неефективність своїх гальм і знаючи звички каліфорнійських водіїв, я вирішив тримати дистанцію. Та й при перевезенні вантажу краще зайвий раз не гальмувати, бо той вантаж буде літати по всьому кузову.

На щастя, мій маршрут не пролягав ні по пагорбах Сан Франциско, ні по серпантинах, а в основному по хайвею, тож маневрувати багато не довелося. Якихось 30 миль по хайвею і я вже в Пало Альто.

А, мабуть, найцікавішими маневрами виявилося паркування. Паралельна парковка ще куди не йшло – тут лише треба вдвічі більше місця ніж для легкової машини і звертати увагу на нерухомі (стовпчики) і рухомі (пішоходи, велосипедисти, авто які намагаються тебе об’їхати) перешкоди.
А от коли паркуєшся задом, то там за своїм таки “задом” не видно вже нічого. Тож ситуацію навколо треба оцінити ще до того як почав паркуватися і далі рухатися по дзеркалах і по пам’яті :)

Ну а загалом їздити на вантажівці не так вже і складно, зате як цікаво! Можна відкинутися на спинку, ввімкнути якесь рокове радіо (шарму додає те, що хвилю треба шукати вручну) і відчути себе справжнім “далекобійником” :)